Програма «Прозорі міста» знову перевірила, як  міські ради працюють з гуманітарною допомогою. З’ясувалось, що лише  у 3-ох із 50 міст публікують всю необхідну інформацію про гуманітарку – Миколаїв, Чернівці та Шостка.

З початку повномасштабного вторгнення та станом на лютий 2025 року до України надійшло понад 257 мільярдів євро, з яких 7% (19 мільярдів євро) – це гуманітарна допомога¹. Міські ради отримують чи не найбільшу частку цієї допомоги. У зв’язку з цим, важливо прозоро звітувати про її надходження та розподіл задля підтримки довіри з боку мешканців громад та донорів.

Вперше програма перевіряла, як міські ради працюють з гуманітарною допомогою пів року тому. Результати були невтішними – більшість  досліджуваних міст не публікували необхідну інформацію. Тоді  експерти програми сформували рекомендації та наголосили на важливості оприлюднення інформації про допомогу, що отримує та розподіляє місто. При повторній перевірці важливим було з’ясувати, чи дослухались міські ради до рекомендацій програми та стали чіткіше інформувати громадськість про це критичне питання. 

Цього разу, окрім звіту про типи й обсяги отриманої гуманітарної допомоги, критеріїв розподілу та переліку отримувачів, експерти програми перевіряли ще один показник – реалізацію принципу «єдиної точки входу», який передбачає створення тематичних розділів чи сторінок, зручних для доступу до необхідної інформації. Результати дослідження відкритості та взаємодії з громадськістю в межах пілотування нового формату вказало на неприємну реальність – лише 3 три з 11 обласних центрів   створили логічні та структуровані сторінки, присвячені гуманітарній допомозі . 

Як 50 міст інформують про гуманітарну допомогу?

Щоб перевірити, наскільки  фрагментованою є робота міських рад із темою гуманітарної допомоги, аналітики проаналізували 50 найбільших міст України. Результати підтвердили попередні висновки. У 20 містах не оприлюднено жодної із запитуваних категорій інформації: ці громади не створили окремих тематичних сторінок чи розділів, не опублікували жодних звітів (ні річних, ні квартальних, ні піврічних), не подали Порядку розподілу або бодай опису загальних принципів, а також не розмістили переліків отримувачів допомоги серед підпорядкованих місту установ. Серед цих міст 6 обласних центрів – Івано-Франківськ, Полтава, Ужгород, Харків, Хмельницький і Черкаси.

Інші міста здебільшого забезпечили наявність вибіркових елементів. 12 міст оприлюднили річні звіти про отриману та розподілену гуманітарну допомогу за 2024 рік, а Одеса нещодавно опублікувала звіт про надання гуманітарної допомоги в Муніципальних гуманітарних центрах за весь період дії воєнного стану – від березня 2022 року до жовтня 2025-го, де подала показники в динаміці, зокрема й за 2025 рік. Декілька міст оприлюднюють проміжні звіти про допомогу – квартальні чи за окремі місяці (наприклад, Житомир опублікував розширений звіт про надання гуманітарної допомоги за перше півріччя 2025 року). У 31 громаді не надали публічного звіту за жоден період. 

На вебсайтах 15 із 50 міст оприлюднили бодай якусь інформацію про критерії чи принципи розподілу допомоги. Бориспіль, Калуш, Миколаїв та Чернівці затвердили окремий Порядок розподілу (Чернівці – Порядок, що стосується лише продуктових наборів та засобів гігієни ВПО). Натомість у 35 містах повністю відсутні дані про те, за якими правилами визначають пріоритетність отримувачів допомоги та якої процедури треба дотримуватися, щоб її отримати.

Ситуація з переліками отримувачів серед суб’єктів, підпорядкованих міській раді, є подібною: у 36 міст такі переліки не оприлюднені. 11 міст подали ці дані в коректному форматі із зазначенням кодів ЄДРПОУ. Гарним прикладом реалізації можна вважати Вінницю, де перелік отримувачів зазначено разом з кодами ЄДРПОУ та номером в реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. 

Окремо варто наголосити на ситуації з тематичними «єдиними точками входу», присвяченими гуманітарній допомозі. З 50 міст наявність окремого розділу забезпечили 18, але тільки троє з них наповнили його усіма запитуваними елементами. Обласні центри Миколаїв та Чернівці створили такі розділи на офіційних вебсайтах (у Миколаєва функціонує окремий ресурс, на який є посилання у «єдиній точці» на головному сайті*) та розмістили там усю запитувану аналітиками інформацію. Такий же успішний результат показало середнє місто зі статусом території можливих бойових дій – Шостка. У розділі «Гуманітарна допомога» є детальна інформація про можливість отримати допомогу, пріоритетні групи отримувачів, звіти про отриману гуманітарку тощо.

Решті 15 міським радам, які вже створили окремий тематичний  розділ, залишилось наповнити його усією важливою інформацією. До прикладу, на вебсайтах Сумської та Стрийської міських рад окремі розділи «Гуманітарна допомога» створені у логічних місцях: в частинах «Городянину»/«Громадськості» головного меню. Стрий уже розмістив там, зокрема, інформацію про допомогу на балансі виконавчого комітету станом на липень 2025, а Суми – інформацію про благодійні, волонтерські та громадські організації, а також структурні підрозділи та установи ради, які надають гуманітарну допомогу. Містам варто розширити доступну у цих розділах інформацію та системно її оновлювати.  

Висновки та рекомендації

Програма «Прозорі міста» вже неодноразово наголошує: рівень інформування міських рад про гуманітарну допомогу досі не відповідає очікуванням від країни в умовах повномасштабної війни. Результати цього дослідження разом із висновками першого блоку Європейського індексу міст демонструють повільний прогрес за тими показниками, на яких аналітики акцентують уже тривалий час.

У зв’язку з цим повторно нагадуємо ключові рекомендації щодо підвищення прозорості у сфері роботи з гуманітарною допомогою:

• Налагодити процес облікування отриманої допомоги: призначити чи створити відповідальний орган, що оцінюватиме допомогу та фіксуватиме інформацію про тип, кількість, вартість, стан, термін та умови зберігання, найменування донора і цільове призначення гуманітарних надходжень. 
• Визначити та оприлюднити прозорі принципи і критерії розподілу гуманітарної допомоги, зафіксувавши їх у відповідному нормативному документі – наприклад, у Порядку роботи з гуманітарною допомогою. Якщо Порядку наразі не затверджено, варто все одно визначити критерії та додати цю інформацію у вигляді статті чи повідомлення на офіційному вебсайті.
• Опублікувати перелік отримувачів гуманітарної допомоги серед структурних підрозділів, комунальних підприємств, установ та організацій, що підпорядковуються міській раді. У переліку обов’язково мають бути зазначені повні назви установ та їхні коди ЄДРПОУ. Перевірити, чи дані у Автоматизованій системі реєстрації гуманітарної допомоги відповідають дійсності, тобто чи в Єдиному реєстрі отримувачів зареєстровані ті ж структурні підрозділи, що й у Переліку, та чи актуальні дані про них (місцезнаходження, код ЄДРПОУ, дані про отриману допомогу, тощо). 
• Зобов’язати відповідальний орган принаймні раз на рік звітувати про типи та обсяги отриманої гуманітарної допомоги узагальнено в текстовому форматі. 
• Створити в структурі офіційного вебсайту (найкраще – в головному меню сайту) єдиний сталий розділ/сторінку, присвячений гуманітарній допомозі. У цьому окремому розділі зібрати та постійно оновлювати усю можливу довідкову інформацію щодо гуманітарної допомоги, а також надавати коректні посилання на внутрішні та зовнішні документи/ресурси. Видалити не інтегровані у логічну структуру сайту сторінки про окремі аспекти роботи з допомогою. 

Також нагадуємо, що громадськість може впливати на свою місцеву владу: спрямовувати запити на публічну інформацію до міської ради чи звертатись з вимогою оприлюднити, наприклад, звіти про розподілену гуманітарку, через офіційні канали комунікації ради. Крім того, наближається період, коли міські голови зазвичай звітують про роботу органу місцевого самоврядування за рік. Це може бути гарною нагодою дати представникам влади зрозуміти, що громадськості важливо знати, що місцева влада  робить з отриманою гуманітарною допомогою.

1. За даними Кільського інституту світової економіки у Німеччині