У 2025 році програма «Прозорі міста» запустила пілотний формат дослідження готовності українських міст до інтеграції з ЄС. Критерії Європейського індексу міст узгоджуються з ключовими євроінтеграційними документами. Експерти програми вже перевірили, як муніципалітети забезпечують відкритість на своїх вебсайтах, працюють з електронними сервісами та відкритими даними. Четвертим етапом дослідження став аналіз сфери публічних фінансів – фундаментального компонента євроінтеграційності та ефективності місцевого управління.

Українські міста управляють бюджетами в умовах безпрецедентного навантаження: одночасно фінансують відновлення інфраструктури, підтримку ВПО та соціальні потреби, підтримують оборону і безпеку, при цьому втрачають частину доходів через релокацію бізнесу й скорочення платників податків.

Згідно з даними KSE, у 2025 році доходи територіальних громад перевищили 554 млрд грн (на 12% більше, ніж у 2024 році), однак це зростання значною мірою номінальне і компенсує інфляцію. Найбільші ресурси традиційно зосереджені в економічно сильних регіонах — Дніпропетровській, Львівській, Київській, Харківській та Одеській областях, на які припадає майже половина всіх доходів.

Видатки зростають швидше за доходи (+14,7%), і близько 82,5% з них спрямовуються на поточне утримання бюджетної сфери, зокрема на оплату праці. Частка капітальних видатків залишається низькою (~17,5%), що обмежує можливості розвитку.

У підсумку більшість ресурсів спрямовується на підтримку функціонування системи, а не на інвестиції. Тому ефективність і прозорість управління цими коштами безпосередньо впливають на якість базових послуг і спроможність громад до відновлення та стійкості.

Саме тому для муніципалітетів важливо не лише підвищувати ефективність управління фінансами, комунальним майном і ресурсами, але й забезпечувати відкриту і регулярну публікацію бюджетної інформації, створювати реальні можливості для участі жителів міста у прийнятті рішень і бути підзвітними за використання коштів. Це формує довіру як серед внутрішньої аудиторії, так і серед бізнесу, донорів і міжнародних партнерів та організацій.

Методологія дослідження

«Євроінтеграційність» цього дослідження, як і попередніх, базується на положеннях Плану для Ukraine Facility та рекомендаціях Звітів Європейської Комісії про розширення за 2023-2025 роки. Зокрема, в Звіті за 2025 рік ЄК закликала підсилити бюджетну прозорість та середньострокове бюджетне планування як елемент більш зрілої фінансової політики, а також звернула особливу увагу на вимір публічних закупівель. Ці пріоритети відзначили й у переліку узгоджених ЄС критеріїв для України по трьох найважливіших кластерах: місцевий рівень там згадується лише в контексті публічних закупівель. 

Індикатори блоку «Публічні фінанси» також враховують міжнародні підходи до оцінювання бюджетної прозорості та ефективності, зокрема OECD Budget Transparency Toolkit та систему оцінки управління державними фінансами Public Expenditure and Financial Accountability (PEFA). Аналітики програми переконані, що невід’ємною частиною бюджетної прозорості є забезпечення зрозумілості та доступності інформації про місцеві фінанси для широкого кола користувачів. Тому в цьому субіндексі також перевірялась наявність та наповнення окремих тематичних розділів за принципом «єдиних точок входу».

У блоці «Публічні фінанси» аналітики перевіряли два виміри: як місцева влада розпоряджається коштами та ресурсами і наскільки прозоро вона це комунікує та надає доступ до цієї інформації. Для жителя міста прозорість в бюджетній сфері — це можливість контролювати, чи ефективно використовують сплачені податки, чи відповідають витрати міста потребам людей та чи не зловживає місцева влада своїми повноваженнями. Для партнерів та потенційних інвесторів відкритість фінансових процесів є відображенням того, наскільки ефективно та чесно місто розпоряджатиметься їхніми ресурсами. Прозоре управління бюджетом і ресурсами громади є основою для побудови довіри між владою, мешканцями та міжнародними партнерами. 

На показники ефективності планування, роботи з закупівлями та аукціонами оренди чи приватизації можуть впливати зовнішні чинники — від релокації бізнесу і платників податків до пошкодження інфраструктури. Попри ці складнощі, програма стимулює громади дотримуватися європейських правил бюджетування. Наприклад, забезпечити мінімальне відхилення фактичних доходів чи видатків бюджету від запланованих. Це європейський стандарт оцінювання надійності бюджету (budget credibility), тобто здатності влади дотримуватися власних планів та ефективно розподіляти ресурси.

До пілотної вибірки увійшли міські ради 10 обласних центрів (Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Львів, Одеса, Полтава, Харків, Хмельницький, Чернігів) та місто Київ. 

Муніципалітети оцінювали за 40 індикаторами, за виконання яких місто могло отримати максимально 100 балів. Оцінювання здійснювалося через автоматизований аналіз даних з загальнодержавних систем Open Budget, Prozorro та Prozorro.Продажі (20 індикаторів), а також завдяки традиційній перевірці доступності інформації на офіційних вебсайтах ОМС (теж 20 індикаторів). 

За виконання 20 критеріїв, що стосувалися оприлюднення важливої бюджетної інформації, міста могли отримати максимум 46 балів. Тут аналітики перевіряли дотримання принципу «єдиної точки входу» для двох розділів вебсайтів: присвяченого місцевому бюджету (17 критеріїв) та публічним закупівлям (2 критерії). Оцінювали наявність ключових документів — бюджетного регламенту, прогнозів, рішень про бюджет на 2025 та 2026 роки, квартальних звітів, програм управління місцевим боргом тощо. Окремо фіксували, як міста інформують про залучення мешканців до бюджетного процесу, та чи подають міські ради дані про ієрархію підпорядкованих замовників до аналітичного ресурсу BI Prozorro.

Автоматизована частина оцінювання охопила 20 критеріїв із максимальною оцінкою у 54 бали. Відомості для аналізу вивантажувалися через API-ендпойнти з державних інформаційних систем, що забезпечило точність отриманих даних. Зокрема, 7 показників на основі даних Державного вебпорталу бюджету для громадян (Open Budget) оцінювали якість бюджетного процесу, 4 індикатори аналізували ефективну роботу муніципалітетів у системі Prozorro, а ще 9 – результативність використання системи Prozorro.Продажі для управління активами громади. У Prozorro та Prozorro.Продажах перевірялись дані усіх організаторів, підпорядкованих міській раді. Варто зауважити, що перелік підпорядкованих організаторів, охоплених у цьому дослідженні, є ширшим ніж ті ієрархії замовників, які міські ради наразі налаштували у модулі аналітики BI Prozorro. Пороги виконання для цих показників визначалися на основі середнього результату по всій вибірці з 11 міст. 

Оцінювання здійснювалось у березні 2026 року. 

Результати дослідження

У середньому міста виконали критерії блоку «Публічні фінанси» на 44,4%. У порівнянні з попередніми дослідженнями, що стосувались відкритості та взаємодії з громадськістю (53,5%) та електронних сервісів (49,8%), цей результат дещо нижчий, проте кращий за підсумки блоку «Відкриті дані» (23,1%), хоча сфера фінансів носить високий суспільний інтерес і є максимально ризиковою. 

Найвищий результат у Дніпра — 60 балів. Далі — Луцьк з 57 балами, Київ та Хмельницький з 52 балами. Найнижчі оцінки отримали Чернігів (21 бал), Полтава (24) та Харків (25). 

Загалом усі міста продемонстрували невисокі для такої сфери результати. 

Ефективне планування й використання системи Prozorro.Продажі в управлінні майном громади допомогли Дніпру отримати найвищі оцінки серед досліджуваних міст. Водночас аналітики виявили проблеми з оприлюдненням ключових документів, а також в інформуванні громадян про їхню участь в бюджетному процесі – на вебсайті Дніпра не вдалось зафіксувати протокол громадських слухань щодо проєкту бюджету чи результати консультацій з бізнесом. 

Детальний аналіз проведених в Дніпрі слухань та документів міста підсвітив нормативні суперечності між Статутом громади, новими вимогами законодавства та затвердженим Порядком проведення громадських слухань щодо проєкту бюджету. Представники програми звернулись до міської ради з рекомендаціями. У відповіді міський голова запевнив, що оновлена версія Статуту громади в розробці.

Водночас Луцьк зумів якісно наповнити тематичні розділи, присвячені місцевому бюджету та публічним закупівлям — у цьому вимірі місто посіло першу позицію разом із Хмельницьким. Луцьк, попри позитивні оцінки за наповнення тематичних розділів, зібрав значно менше балів за показники ефективності планування та управління комунальною власністю, що корелює з висновками Державної аудиторської служби, яка вказала на значні фінансові порушення.  

Київ не виконав 11 з 17 індикаторів, що стосуються наповнення тематичного розділу, присвяченого бюджету, чим обмежив право містян на доступ до важливої інформації. Проте столиця виконала найбільшу кількість критеріїв на основі даних з Open Budget, Prozorro та Prozorro.Продажі. 

Чернігів, Полтава та Харків не забезпечили на офіційних сайтах структурованих розділів про місцевий бюджет, що суттєво вплинуло на оцінки і позиції міст. 

Найкраще міста реалізували такі критерії: 

• використання Prozorro.Продажі для аукціонів з оренди комунального майна та налаштування ієрархії замовників для BI Prozorro (всі 11 міст); 
• проведення процедур малої приватизації через Prozorro.Продажі та наявність окремого розділу про публічні закупівлі на сайті (по 9 міст); 
• оприлюднення рішення про бюджет на 2026 рік у тематичному розділі, використання Prozorro.Продажі для земельних торгів, виконання доходів загального фонду бюджету в межах середнього показника по вибірці і створення окремого розділу про місцевий бюджет (по 8 міст виконали ці індикатори).

Найгірше міста впорались з: 

• оприлюдненням переліку пропозицій громадськості до проєкту бюджету та публікацією звітів до паспортів бюджетних програм на порталі Open Budget (ці критерії не виконало жодне місто). 
• публікацією протоколу громадських слухань щодо проєкту бюджету і результатів консультацій з бізнесом щодо закупівель (по 10 міст). 
• публікацією Програми управління місцевим боргом на 2026 рік, посилання на профіль територіальної громади на порталі Open Budget чи на портал Spending поруч із переліком головних розпорядників коштів, а також розміщенням паспортів бюджетних програм на порталі Open Budget (по 9 міст).

Доступність інформації про фінанси

20 критеріїв, за якими аналітики перевіряли оприлюднення важливої інформації щодо бюджетних та закупівельних питань, міста в середньому виконали на 43,3%. 

Найкраще забезпечили доступність інформації про бюджети Луцьк та Хмельницький, які набрали по 30 балів із 46 можливих. Найнижчі показники — у Чернігова та Харкова (по 5 балів) і Полтави, яка отримала лише 2 бали. 

Уся можлива довідкова інформація про певну тему — наприклад, бюджет громади чи публічні закупівлі — повинна бути зібрана у зручний спосіб в одному місці. Наявність структурованої інформації на комунікаційних каналах ОМС за принципом «єдиної точки входу» допомагає мешканцям легко знайти потрібні дані. Якщо рішення, протоколи, інструкції часто складно відшукати навіть аналітикам, то громадяни тим більше не зможуть скористатися своїм правом на доступ. 

8 із 11 міст створили належний розділ про бюджет громади. На вебсайті Полтавської міської ради розділ, присвячений бюджету, відсутній. У Харкові та Чернігові відповідні розділи наповнені безліччю аркушів із переліком посилань на документи, що суттєво ускладнює навігацію для користувача. У Харкова таких аркушів аж 73. Відсутність чи неструктурованість бюджетних розділів і спричинили низькі бали цих трьох міст — інші індикатори, які стосувались наповнення цього розділу, для них аналітики не перевіряли. 

Наповнення тематичних розділів про місцеві бюджети перевіряли за 17 показниками. З оприлюдненням документів міста впоралися по-різному. Бюджетний регламент оприлюднили всього три муніципалітети: Запоріжжя, Кропивницький та Хмельницький. У документах цих міст зафіксовано право жителів брати участь у плануванні бюджету. Посилання на рішення про бюджет на 2026 рік зафіксували у 8 з 11 міст — тобто у всіх, хто створив окремий бюджетний розділ. Водночас актуальну редакцію бюджету на 2025 рік в єдиній редакції, яка відображає усі зміни, що відбулися протягом року, оприлюднили лише Київ, Одеса та Хмельницький. 

Більше половини міст (7 з 11) оприлюднили переліки головних розпорядників коштів та звіти про виконання бюджету міської територіальної громади за три, шість та дев'ять місяців 2025 року. Серед міст, які забезпечили наявність бюджетного розділу, Хмельницький не розмістив квартальні звіти, а Львів — перелік розпорядників коштів.

Комунікація результатів залучення громадськості до бюджетного процесу виявились найбільш проблемними. Інформація про проведені громадські слухання щодо проєкту бюджету розпорошена між різними сторінками вебсайтів і соцмережами. Методологія Євроіндексу натомість вимагає публікацію даних за принципом «єдиної точки входу», — на одній сторінці чи в одному розділі, де користувач зможе легко її знайти. За таким підходом лише Хмельницький оприлюднив протокол слухань у належному місці. Інші 10 муніципалітетів не додали протокол до тематичного розділу, хоч анонси слухань вдалось зафіксувати у 5 містах. 

Жодне місто не оприлюднило в бюджетному розділі повного переліку пропозицій, отриманих від мешканців під час слухань та через інші форми залучення думки громади. Хоча муніципалітети пропонували різні способи залучення: наприклад, у Львові заохочували надсилати пропозиції через електронну пошту, але результати цього збору разом з пропозиціями за результатами бюджетних слухань в тематичному розділі не відображено. Оприлюднення таких переліків, особливо із результатами розгляду пропозицій, вкрай важливе. Адже це доводить містянам, що їхнє залучення не було формальністю, і дає змогу зрозуміти аргументацію влади: чому певні пропозиції були прийняті, а інші — відхилені.

Аналітики також звертали увагу на розміщення посилань на державні інформаційні портали у розділах, присвячених бюджету. Луцьк та Кропивницький додали посилання на Державний вебпортал бюджету для громадян (Open Budget). Одеса та Запоріжжя реалізували найкращу практику та оприлюднили посилання на Єдиний вебпортал використання публічних коштів (Spending) поруч із переліком головних розпорядників коштів. Завдяки цьому можна зручно здійснювати пошук на ресурсі Spending, використовуючи код ЄДРПОУ потрібного розпорядника. 

Водночас єдиний розділ сайту про публічні закупівлі не створили Одеса та Полтава. У Одеси інформація про закупівлі розподілена між сторінками структурних підрозділів. У Полтави на новій версії вебсайту такий розділ загалом не створено. 

Окрім наявності «закупівельної точки входу», аналітики перевіряли розміщення там результатів консультацій із бізнесом за 2025 рік щодо конкретних тендерів чи загалом закупівельної політики громади. Наявність такої інформації у належному місці забезпечив лише Хмельницький, решта 10 міст не проінформували громадськість про співпрацю з місцевим бізнесом в закупівельних питаннях. 

Врешті, у вимірі закупівель найкращий результат муніципалітети продемонстрували у роботі з аналітичним інструментом BI Prozorro. Усі 11 міст успішно налаштували ієрархію замовників у модулі аналітики, що є важливим кроком для професійного моніторингу закупівель. Під час поточного дослідження експерти зарахували наявність ієрархії незалежно від дати її останнього оновлення. Проте у наступних хвилях оцінювання обов’язковою умовою стане актуальність даних відповідно до звітного періоду. Прикладом такої практики є Харків, де ієрархію оновили у серпні 2025 року. 

Показники якості та ефективності управління фінансами громади 

Автоматизований збір даних дозволив аналітикам дослідити якість та ефективність бюджетного планування в громадах. Показники з порталу Open Budget стосувалися виконання дохідної та видаткової частин місцевих бюджетів на 2025 рік, здатності міськрад забезпечувати надходження від місцевих податків та зборів, оптимізації витрат на апарат управління та публікації паспортів бюджетних програм і звітів про їх виконання. Загалом за виконання цих семи критеріїв місто могло отримати максимум 22 бали. 

Перш за все перевіряли точність планування: наскільки фактичні доходи та видатки відповідали уточненим річним планам на 2025 рік, згідно з даними Open Budget за весь 2025 рік. У вибірці з 11 міст середнє відхилення у модулі склало 3,08% для дохідної та 6,58% для видаткової частин. Ці значення слугували порогом: місто отримувало позитивну оцінку, якщо його відхилення не перевищувало середнього по вибірці. 

І недовиконання, і перевиконання плану знижують передбачуваність бюджету. Якщо фактичні показники суттєво відрізняються від планових — у будь-який бік — це може бути сигналом, що бюджет планувався без достатнього обґрунтування. Водночас програма враховує, що в умовах повномасштабної війни точність планування суттєво залежить від зовнішніх чинників. Тому оцінювалось не абсолютне виконання плану, а відхилення відносно середнього результату вибірки — тобто наскільки місто справляється з плануванням порівняно з іншими муніципалітетами у різних умовах, серед яких є як тилові міста, так і прифронтові. 

Загалом результати свідчать про те, що досліджувані міста впоралися з бюджетним плануванням на гідному рівні — особливо з огляду на умови повномасштабної війни. Деякі громади зі статусом територій можливих бойових дій продемонстрували результати, що не поступаються тиловим містам. 

Згідно з даними Open Budget, 10 досліджуваних міст недовиконали план за видатками у 2025 році: очікували витратити більше, ніж вдалось насправді. Хмельницький витратив практично рівно стільки, скільки планував — лише 0,4% у бік перевиконання. У плануванні доходів Запоріжжя, Кропивницький, Луцьк, Одеса, Полтава та Хмельницький перевищили очікувані надходження. 

Найнижчу точність бюджетного планування продемонстрував Харків: місто недовиконало план бюджету на більш ніж 14% як у доходах, так і у видатках. Згідно зі звітом про виконання бюджету Харківської міської територіальної громади за 2025 рік, ключовою причиною стало ненадходження субвенції з державного бюджету на подовження третьої лінії метрополітену в сумі 2 090,1 млн гривень. Це важливий контекст: відхилення Харкова зумовлене великою мірою зовнішніми чинниками.

Також аналітики проаналізували бюджетне сальдо муніципалітетів — різницю між фактичними доходами та видатками міста. За результатами 2025 року лише Полтава завершила рік із профіцитом (фактичні доходи були вищими за видатки) та виконала відповідний індикатор. Решта 10 міст вибірки завершили звітний період із дефіцитом.

Найгірше всі досліджувані міста впорались з оприлюдненням паспортів бюджетних програм та звітів до них на порталі Open Budget. Головні розпорядники Києва, Кропивницького, Полтави, Харкова та Хмельницького не опублікували жодного документа. Наявність паспортів аналітики зарахували лише Львову та Одесі, адже там оприлюднено документи підрозділів міської ради, що реалізовують політику у п’яти пріоритетних сферах — фінанси, охорона здоров’я, освіта, соціальна політика та ЖКГ.

Індикатор звітності ж виявився невиконаним для всіх міст. Звіти до паспортів бюджетних програм окремих розпорядників оприлюднили на порталі Open Budget в Дніпрі, Луцьку, Львові та Одесі, але в жодному місті не вдалось зафіксувати звіти до паспортів щонайменше п’яти пріоритетних сфер.

Робота з системами Prozorro та Prozorro.Продажі

Для оцінки комплексності та якості роботи органів місцевого самоврядування у сферах закупівель і управління комунальним майном аналітики використали дані двох електронних систем: Prozorro, через яку громади закуповують товари та послуги за бюджетні кошти, та Prozorro.Продажі, де міста, навпаки, залучають доходи через приватизацію, оренду комунального майна й земельні торги.

Щоб оцінити якість роботи міських рад із закупівлями, перш за все, звертали увагу на Індекс замовника по всіх одержувачах та розпорядниках бюджетних коштів ОМС за 2025 рік. Індекс замовника — це комплексний показник, розроблений командою проєкту DOZORRO Transparency International Ukraine. Високий Індекс свідчить про вищу результативність, відкритість, конкурентність та меншу кількість порушень у закупівлях. Середній Індекс замовника за 2025 рік по 11 містах склав 36,4. Найвищий показник продемонстрував Київ (40,1), а найнижчий — Львів (32,2). Водночас Індекс замовника по місту відображає зведений результат діяльності різних підпорядкованих організаторів. Тому щоб зрозуміти причини тих чи інших показників, необхідно аналізувати практики окремих підрозділів та установ. 

Критерій, що вказує на конкурентність закупівель — середня кількість учасників — у вибірці дослідження наблизився до середнього значення по країні. В середньому 11 міст в 2025 році залучали 1,86 учасника на одну закупівлю (при середньому значенні 1,9 по країні). Частка конкурентних процедур, де брали участь два або більше учасників, склала в середньому 35,98%. 

Окремо варто згадати про здатність міських рад та підпорядкованих їм установ залучати унікальних учасників до своїх закупівель. У 2025 році середня кількість таких учасників по вибірці склала 4 529. Київ очікувано показав найвищий результат — 12 708 унікальних учасників, що пояснюється значно вищою концентрацією бізнесу у столиці. Найменше учасників залучили у Кропивницькому (2 131). Через відмінності в розмірах ринків критерії конкурентності та залучення унікальних учасників мали порівняно невелику вагу у фінальному балі міста. 

Щоб оцінити ефективність управління майном громади, аналітики перевіряли в системі Prozorro.Продажі, чи використовують міста платформу для трьох типів процедур: приватизації, оренди комунального майна та земельних торгів. Активність використання платформи відображає, чи здатна місцева влада ефективно управляти активами громади. Виявилось, що більшість досліджуваних міст інтегрували платформу у свою роботу: всі 11 муніципалітетів використовували у 2025 році Prozorro.Продажі для проведення аукціонів по оренді комунального майна. Проте у Кропивницькому та Чернігові не зафіксовано жодної процедури з малої приватизації, а земельні торги через електронну систему, окрім цих двох міст, не проводилися ще у Полтаві.

Аналітики також оцінювали рівень конкуренції та частку успішних аукціонів як показники ринкової привабливості міських активів і якості підготовки лотів. Вищий за середній рівень конкуренції (за кількістю пропозицій) у малій приватизації продемонстрували Дніпро, Київ і Львів, а в оренді комунального майна — Київ, Львів і Харків. Загалом оренда майна громад була найбільш активною: у середньому міста проводили понад 140 аукціонів і залучали більш як 180 пропозицій. Для порівняння, мала приватизація та земельні торги в середньому включали менш ніж 30 процедур і до 50 пропозицій.

Натомість найнижчий рівень конкуренції — найменшу кількість пропозицій на торги — зафіксовано у Запоріжжі та Хмельницькому (приватизація), Кропивницькому та Луцьку (оренда), а також у Запоріжжі, Києві та Харкові (земельні торги). Попри об’єктивні безпекові ризики прифронтових міст, рівень конкуренції на аукціонах залежить перш за все від проактивності міськрад у підготовці та промоції лотів.

Зрештою, забезпечити успішність усіх типів аукціонів на рівні вище середнього вдалося лише Дніпру. Це одна з причин лідерства Дніпра в цьому дослідженні. Організатори у Полтаві, Києві та Харкові впоралися з цим індикатором у роботі з комунальним майном (приватизація та оренда), проте не змогли продемонструвати такі ж результати у земельних торгах. Лише Дніпро, Луцьк і Хмельницький показали високу частку успішних процедур в управлінні земельними ділянками, тоді як для решти міст цей напрям залишився найскладнішим.

Водночас у квітні Державна аудиторська служба України підтвердила Transparency International Ukraine, що державний фінансовий аудит бюджету Луцької міської територіальної громади за 2020–2025 роки засвідчив фінансові порушення, що призвели до значних втрат. Аудит охопив діяльність виконавчих органів міської ради та низки комунальних підприємств, зокрема у сферах будівництва, житлово-комунального господарства, освіти, соціальної політики та медицини.

Луцьк набрав непогані бали за доступність інформації, однак фінансові порушення, виявлені аудиторами за 2020–2025 роки, свідчать про те, що навіть відкрита інформація не гарантує ефективного використання коштів. За показники ефективності управління фінансами та активами громади Луцьк отримав значно гірші результати. 

Зокрема, Управління капітального будівництва Луцької міської ради, в якому ДАСУ зафіксувала ключові епізоди фінансових невідповідностей, показало дуже низький рівень конкурентності у закупівлях та не оприлюднило жодних документів на порталі Open Budget. 

Саме тому відкритість — необхідна, але недостатня умова. Вона створює підґрунтя для контролю, але громадський та інституційний нагляд залишається незамінними елементами. Необхідне залучення громадян до впливу на бюджетні процеси — як на етапі формування, так і на етапі контролю за витраченими коштами, щоб запобігати подбіним зловживанням.

Ключові висновки та рекомендації 

Середній рівень виконання вимог блоку «Публічні фінанси» є посереднім – 44,4%. Жодне місто не набрало більше 60 балів і не змогло показати достаній рівень прозорості та ефективності в управлінні ресурсами громад водночас. Тобто не зафіксовано прикладів комплексного підходу: міські ради не продемонстрували високих результатів у ключових вимірах — від доступності інформації та точності бюджетного планування до ефективності роботи із закупівлями та майном. 

Лідери блоку посіли свої позиції завдяки показникам у одній з цих сфер. Дніпро та Київ отримали високі бали за рахунок точності бюджетного планування (згідно з даними Open Budget) та активної роботи в системі Prozorro.Продажі, проте вони не забезпечили належної доступності ключових документів для громадськості. Луцьк та Хмельницький, навпаки, продемонстрували якісне наповнення бюджетних розділів сайту, але показали значне просідання за рештою критеріїв.

Усі міста надали ієрархії замовників для аналітичного ресурсу BI Prozorro та використовували систему Prozorro.Продажі для проведення аукціонів з оренди комунального майна. Також 9 з 11 муніципалітетів провели процедури малої приватизації в Prozorro.Продажі і створили окремий тематичний розділ, присвячений публічним закупівлям. 

Проте жодне місто не оприлюднило в окремому бюджетному розділі перелік пропозицій громадськості до проєкту бюджету на 2026 рік та не забезпечило публікацію звітів про виконання паспортів бюджетних програм на порталі Open Budget. 10 з 11 міст не оприлюднили протоколи громадських слухань щодо проєкту бюджету та результати консультацій з бізнесом щодо закупівель, а ще не забезпечили профіцит бюджету у 2025. 

Дослідження показало: місцева влада переважно оприлюднює ключові документи щодо бюджетного процесу, але погано справляється із комунікацією про залучення громадськості. Це стосується проведення консультацій із бізнесом для покращення закупівель, організації громадських слухань щодо проєкту бюджету на наступний рік та опрацювання пропозицій від мешканців, зібраних через різні канали. Зокрема навіть серед лідерів (Дніпро) — ця проблема одна із найсерйозніших. Відкритість бюджету визначається якістю діалогу з громадою: організацією залучення різних соціальних груп, створенням різних майданчиків для обміну думками та пропозиціями, комунікацією результатів діалогу. 

Водночас попри виклики воєнного часу, великі українські муніципалітети забезпечують базову керованість та бюджетну дисципліну. Показники досліджуваних міст не відстають від загальноприйнятих європейських стандартів. Зокрема, точність планування доходів у більшості муніципалітетів заслуговує на найвищу оцінку «А» за міжнародною методологією PEFA (критерій: виконання на рівні 97–106%). Середнє відхилення фактичних доходів від плану склало лише 3,08%. Хоча загальний коридор виконання варіюється від 85,3% (через результат Харкова, який стикається з безпрецедентними викликами воєнного часу) до 104,8%, більшість проаналізованих міст впевнено вклалася у міжнародний стандарт.

Також результати дослідження показали, що наближеність до фронту не є визначальним фактором ефективності управління ресурсами. Міста зі схожими безпековими умовами демонструють різні результати. Наприклад, міста зі статусом територій можливих бойових дій Харків та Запоріжжя виконали значно більше закупівельних та майнових критеріїв, ніж Чернігів, що також стикається з постійними безпековими викликами. Проведений кореляційний аналіз підтвердив відсутність впливу безпекового фактора (статусу території можливих бойових дій) на результати в роботі з закупівлями та майном громад. 

Програма рекомендує усім містам (а не лише тим, що увійшли до вибірки пілотного дослідження) врахувати результати аналітики, а саме: 

Щодо бюджетного процесу:

• Створити чи доповнити єдиний тематичний розділ на офіційному вебсайті, присвячений місцевому бюджету. Забезпечити структурованість інформації у цьому розділі та додати туди щонайменше: 

1. Бюджетний регламент ради (за відсутності розглянути можливість розробки та затвердження такого документа організації прозорого бюджетного процесу);
2. Рішення про затвердження бюджету на поточний та попередній роки, який має обов’язково відображати всі зміни, внесені протягом року, в межах єдиного документа; 
3. Документи, що стосуються бюджетного планування на поточний та наступні роки: прогноз бюджету, бюджетні запити головних розпорядників коштів тощо;
4. Документи щодо управління місцевим боргом, як от Програму управління місцевим боргом;
5. Перелік головних розпорядників коштів із кодами ЄДРПОУ та зазначеною актуальністю цих даних; 
6. Посилання на релевантні ресурси: профіль територіальної громади на Державному вебпорталі бюджету для громадян (Open Budget) та Єдиний вебпортал використання публічних коштів (Spending). Останнє посилання краще розмістити поруч з переліком головних розпорядників коштів. 
7. Повний цикл інформації про залучення громадськості до бюджетного процесу.
   

• Проактивно залучати громадськість до бюджетного планування, зокрема шляхом проведення громадських слухань щодо проєктів бюджету на наступний рік, а також шляхом збору пропозицій у електронному форматі. Опрацьовувати всі зібрані пропозиції та комунікувати результати розгляду у структурований спосіб в тематичному розділі на офіційному вебсайті. Важливо оприлюднювати переліки пропозицій громадськості щодо проєкту місцевого бюджету на наступний рік, де розміщувати пропозиції, отримані під час громадських слухань та за допомогою інших форм залучення громадської думки. 
• Розглянути можливість залучення профільних експертів для вдосконалення підходів до коротко- та середньострокового бюджетного планування. Корисним може бути також обмін досвідом з іншими містами для встановлення найкращих підходів до планування бюджету в умовах повномасштабної війни. Також звертаємо увагу, що ефективне управління бюджетними коштами потребує належного внутрішнього контролю — зокрема через проведення внутрішнього аудиту із застосуванням ризик-орієнтованого підходу. 
• Головним розпорядникам коштів публікувати паспорти бюджетних програм та звіти до них у встановлених термінах — паспорти протягом трьох робочих днів з дня їх затвердження, звіти протягом трьох робочих днів після подання річної бюджетної звітності — у форматі відкритих даних, тобто на єдиному державному вебпорталі відкритих даних (data.gov.ua) та на своїх вебсайтах. Публікація паспортів та звітів на Державному вебпорталі бюджету для громадян (Open Budget) є найкращою практикою та сприяє можливості широкому колу громадськості та експертів ознайомитись з цими документами. 

У сфері публічних закупівель: 

• Створити чи доповнити єдиний тематичний розділ на офіційному вебсайті, присвячений публічним закупівлям. Забезпечити структурованість інформації у цьому розділі та додати туди, за наявності: 

1. Документи, що регламентують закупівлі в громаді, наприклад, Політику закупівель (якщо така розроблена), обґрунтування технічних та якісних характеристик предметів закупівель (згідно з Постановою КМУ №710) та ін.; 
2. Анонси передтендерних консультацій чи обговорень із бізнесом та інформацію про результати консультацій.

• Для підвищення Індексу замовника та покращення результатів за іншими закупівельними критеріями, потрібно звернути увагу на якість закупівель підпорядкованих організаторів за чотирма групами показників:

1. Результативність: Якщо відсоток успішних закупівель того чи іншого організатора низький, або спостерігається багато скасованих закупівель, можливо варто переглянути підходи та політики щодо передтендерної роботи й аналізу ринку. Це може свідчити про те, що тендерна документація недостатньо опрацьована, а технічні вимоги не відповідають наявним пропозиціям на ринку. 
2. Конкуренція: Мала кількість учасників у закупівлях вказує, що закупівлі замовника недостатньо цікаві для ринку. Проблема може полягати у недостатній поінформованості потенційних учасників про заплановані закупівлі, малих строках уточнень та подання пропозицій, або нечітких описах предмета закупівлі, умов оплати тощо.
3. Відкритість: На цей показник впливають лоти, що були дискваліфіковані, або ті, до яких було багато питань чи вимог. Необхідно відібрати тендери з дискваліфікаціями чи багатьма питаннями та проаналізувати причини. Також варто перевірити, чи не потрібні учасникам детальніші інструкції, роз’яснення щодо визначених вимог.
4. Дотримання правил: Важливо дотримуватись законодавства у закупівлях, щоб мінімізувати кількість підтверджених порушень за моніторингом Держаудитслужби та задоволених скарг АМКУ. Адже висока кількість зафіксованих порушень негативно впливає на довіру ринку до закупівель замовника і всі попередні показники. 

Переглянути ці показники для організаторів міста можна безпосередньо в інструменті Індекс замовника. Більш детальні описи кожного показника та рекомендації щодо їх покращення — за посиланням. Також для вдосконалення закупівель потрібно, зокрема, активніше працювати з ринком — проводити консультації та обговорення з бізнесом.

• Для того, щоб могти самостійно аналізувати роботу підпорядкованих міській раді підрозділів, підприємств, установ та організацій, варто створити і оновлювати ієрархію замовників у модулі аналітики BI Prozorro. Таким чином, ви зможете переглядати деталізовані показники по усій ієрархії та по кожному окремому організатору в одному місці та своєчасно фіксувати проблеми. В підсумку це сприятиме підвищенню якості закупівель окремих організаторів та громади загалом. Також радимо додати ієрархію замовників, підпорядкованих міській раді, у окремий тематичний розділ, присвячений публічним закупівлям.

! Звертаємо увагу, що під час наступних хвиль оцінювання обов’язковою умовою зарахування цього індикатора стане актуальність ієрархії станом на поточний рік. Для позитивної оцінки у наступному дослідженні необхідно оновити ваші ієрархії до вересня 2026 включно. Інструкція — за посиланням. 

У сфері управління майном: 

• Використовувати Довідник для ОМС від команди Prozorro.Продажі для оптимізації процесів приватизації, оренди та земельних торгів. 
• Проаналізувати рівень конкуренції на аукціонах різних типів: приватизації чи оренди комунальної власності та земельних ділянок. Здатність залучити більше пропозицій великою мірою залежить від якості підготовки лотів та висвітлення аукціонів. Для покращення цих елементів варто почати з актуалізації і оприлюднення інформації про майно, доступне для приватизації чи оренди. Це може спонукати потенційних покупців та орендарів ініціювати проведення аукціонів. Далі слід готувати детальні описи об’єктів із фото та реалістичною стартовою ціною і активніше поширювати інформацію про аукціони на вебсайтах та інших майданчиках міських рад. 
• Активізувати та покращити роботу із земельними аукціонами. Земельні торги можуть стати важливим джерелом надходжень до місцевого бюджету, тому слід переглянути наявний Перелік земельних ділянок, які підлягають оренді чи приватизації, та забезпечити проведення аукціонів через електронну систему, слідуючи детальним рекомендаціям. 

Бюджетна прозорість — це більше ніж доступ до інформації. Це також про реальну можливість містян впливати на рішення і розуміти, як публічні кошти працюють на розвиток громади. Вона формує довіру, але ще більше — визначає якість управлінських рішень, що впливають на життя міст сьогодні і в майбутньому.

В умовах війни, коли ресурси обмежені, а потреби зростають, кожне бюджетне рішення має вищу ціну. Тому відкритість, підзвітність і залучення громадян стають не додатковими практиками, а базовими умовами стійкості та відновлення.

Зрештою, ключове питання — у готовності міст будувати системи, де прозорість є нормою, яка визначатиме якість життя в українських громадах у найближчі роки.

Програма підготує рекомендації для кожної міської ради з дослідження, що слугуватимуть дорожніми картами для покращення реальної роботи з електронними сервісами. Ознайомитися з оцінками за індикаторами для кожного міста можна за посиланням.

Для міст, які не увійшли до пілотного дослідження, команда програми підготувала форму самостійної оцінки відповідності сфери європейським стандартам.

Дослідження підготовлене за підтримки Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та за фінансової підтримки Швеції в межах програми інституційної розбудови Transparency International Ukraine.

Зміст цієї публікації є відповідальністю авторок і не обов’язково відображає офіційну позицію Посольства Королівства Нідерландів в Україні або Уряду Швеції.