Електронні сервіси — це не лише про технології і кількість цифрових рішень. У європейській логіці врядування це насамперед про здатність міської влади забезпечити людині простий, безпечний і зрозумілий доступ до базових послуг та даних — незалежно від місця перебування, фізичних можливостей чи життєвих обставин. В умовах повномасштабної війни ця здатність стає не просто індикатором модерності, а ознакою управлінської спроможності та стійкості громади.
У межах пілотування Європейського індексу міст аналітики програми «Прозорі міста» окремо досліджували, чи сформували органи місцевого самоврядування цілісну екосистему цифрових сервісів, яка працює, враховуючи принципи людиноцентричності, доступності та прозорості.
Йдеться не лише про наявність окремих онлайн-інструментів, а про те, чи поєднані вони в логічну систему, чи мають мешканці «єдину точку входу», чи видно актуальність даних і чи цифрові рішення охоплюють сфери, критично важливі під час війни — безпеку, транспорт, медицину, соціальний захист, енергоефективність, участь громадян.
Саме в цій рамці аналітики вивчали і ситуацію в Хмельницькому: які результати показує місто у сфері діджиталізації послуг, наскільки рівномірно та логічно вибудувана екосистема довкола е-сервісів і чи відповідають вони європейському підходу.
Хмельницький у дослідженні «Електронні сервіси» Європейського індексу міст отримав 56 зі 100 можливих балів (виконано 22 із 40 індикаторів). Найближче місто – Дніпро, яке має таку ж кількість балів і виконало 21 із 40 індикаторів. Це вище за середній рівень по 11 муніципалітетах пілоту, який становить 49,8%. Частина сервісів у місті працює, але приділена увага не всім критичним напрямам. Так, наприклад, Хмельницький не має власного міського мобільного застосунку, сервісів з пошуку доступних ліків і медичного обладнання, дашбордів з даними по енергоменеджменту та ін.
Що вже добре працює у Хмельницькому
Хмельницький має зафіксовану стратегічну рамку цифрового розвитку — чинну програму на 2021–2026 роки, яка забезпечує тяглість цифрових змін і зменшує ризик хаотичних рішень. Доступ до електронних сервісів організовано за принципом «єдиної точки входу»: на сайті міської ради окремо зібрано посилання на ключові е-сервіси, що спрощує користувацький шлях.
Місто демонструє зрілість у роботі з геосервісами та безпековими даними: доступні інтерактивні мапи захисних споруд, доступності інфраструктури для маломобільних груп та інвестиційних об’єктів. Добре розвинені транспортні сервіси — відстеження громадського транспорту в реальному часі, безготівкова оплата проїзду, інструменти для водіїв.
Працюють базові канали електронної взаємодії з мешканцями: електронні звернення з можливістю додавання файлів, петиції з архівом та контакт-центр 1580 із відстеженням статусу заяв. Освіта й адміністративні послуги інтегровані в цифрову логіку міста — доступні сервіси онлайн-запису дітей до дитсадків та шкіл, електронні форми для замовлення адміністративних послуг онлайн.
Яких електронних сервісів та послуг Хмельницькому бракує?
Пошук нормативно-правових актів працює, але обмежено: відсутній пошук за номером і датою, що ускладнює роботу з документами для громадян, бізнесу та дослідників.
У сфері медицини відсутні електронні сервіси для пошуку ресурсів — закуплених за бюджетні кошти ліків, їх залишків та наявного медичного обладнання в комунальних закладах.
Енергоменеджмент задекларований, але не представлений у вигляді сервісу з актуальними даними, що знижує прозорість у критично важливій сфері.
Наявна форма онлайн-звернення для отримання соціальних послуг, але перед її заповненням мешканцям ніде дізнатися, які саме послуги можна замовити онлайн.
Найважче, але найважливіше — мобільний застосунок як єдина «кишенькова» точка доступу до міських сервісів відсутній: наявні посилання на застосунок MyCity недійсні, застосунок недоступний у магазинах додатків, немає публічної аналітики його використання та якості.
Що рекомендуємо зробити першочергово:
- Вдосконалити пошук документів: пошук за номером, датою, ключовими словами + фільтри.
- Запустити базові публічні дашборди місцевої статистики (5–10 перших панелей), щоб управління стало видимим через дані.
- Надати доступ до медичних сервісів: ліки та обладнання (на основі відкритих даних і/або інтеграції з наявними рішеннями).
- Зробити дані про енергоменеджмент публічними: дати мешканцям доступ до актуальних інтерактивних звітів енергомоніторингу.
- Визначитися з мобільним застосунком: або відновити/перезапустити міський застосунок як комплексний інструмент, або зібрати «мобільну альтернативу» (адаптивний кабінет мешканця + зрозуміла мобільна навігація) і активно її популяризувати.
Хмельницька міська рада вже доклала відчутних зусиль для розвитку цифрових інструментів, зберігаючи їхню працездатність і поступово розширюючи функціонал навіть в умовах повномасштабної війни. Наявність стратегічної рамки цифрового розвитку, впровадження «єдиної точки входу» до е-сервісів, розвиток геоінформаційних рішень у сферах безпеки та доступності, а також стабільна робота сервісів у транспорті, освіті й адміністративних послугах свідчать про системну увагу міста до цифрової складової врядування та готовність інвестувати управлінські ресурси в цей напрям.
Подальший прогрес Хмельницького в межах Європейського індексу міст залежить не від створення великої кількості нових інструментів, а від систематизації наявних сервісів, заповнення «порожніх зон» та переходу до управління на основі даних і реальних потреб людей. Саме цей перехід визначатиме, наскільки цифровізація міста стане інструментом європейського врядування, а не набором окремих технологічних рішень.
Нагадаємо, у 2025 році програма «Прозорі міста» оголосила про припинення формування Рейтингу прозорості 100 найбільших міст та почала дослідження того, наскільки українські муніципалітети готові до інтеграції з ЄС. Критерії нового дослідження узгоджуються з вимогами та рекомендаціями ключових документів – Принципів демократичного врядування Ради Європи, Плану для Ukraine Facility, Звітів Європейської Комісії в межах Пакета розширення Європейського Союзу за 2023, 2024 і 2025 роки та ін.
Програма «Прозорі міста» також дослідила відкритість 10 обласних центрів та Києва за європейськими підходами good governance та цифрового врядування ЄС. Середній рівень виконання 40 індикаторів у сфері відкритості та взаємодії з громадськістю становить 53,5%. Найвищий результат зафіксовано у Дніпра — 66 зі 100 можливих балів.