Програма «Прозорі міста» знову перевірила, як  у містах працює громадський бюджет під час воєнного стану. У 2025 році з 50 найбільших міст¹ конкурс провели лише сім.

Бюджет участі — це інструмент місцевої демократії, який вже десять років надає мешканцям громади можливість ініціювати власні проєкти, брати участь у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування та впливати на розподіл коштів місцевого бюджету. 

У 2021 році 40 із 50 найбільших міст передбачали кошти на реалізацію громадського бюджету. Водночас після початку повномасштабного вторгнення, зокрема у 2023–2024 роках, серед цієї ж вибірки лише 6 міст зберегли можливість для мешканців впливати на розподіл коштів місцевого бюджету. Досліджуючи це питання зараз, аналітики також перевірили, чи надають міські ради зручний доступ до інформації про бюджет участі, як-от через наявність окремої сторінки з актуальним та змістовним наповненням, окремої платформи для його реалізації, а також усіх необхідних посилань для зручної навігації (принцип «єдиної точки входу»).

Які міста реалізували громадський бюджет у 2025-му?

43 міста з 50 досліджуваних не проводили громадського бюджету в 2025 році. Водночас 7 міст зараз активно підбивають його підсумки: 1 місто оголосило переможців із запланованою реалізацією у 2026 році (Умань), а 6 міст — вже реалізували чи зараз реалізують проєкти-переможці. Серед них повторно під час воєнного стану провели конкурс Івано-Франківськ, Кам’янське, Луцьк та Хмельницький, а Миколаїв та Шептицький впровадили громадський бюджет у форматі молодіжного бюджету участі, адаптувавши конкурс після перерви з 2022 року.

Водночас Вінниця цього року не проводила конкурс, хоч у 2023-му місто приймало проєкти з реалізацією у 2024 році. Інші міста, які впровадили конкурс у 2023–2024 роках, зберегли цю практику і цьогоріч.

Більшість міст, які проводили бюджет участі зосереджена у західних регіонах України (чотири міста), ще два — у центральній частині країни, тоді як південний регіон представлений лише Миколаєвом. 

Цього року подані проєкти охоплювали різні тематичні напрями. Значна частина ініціатив була, як і торік, зосереджена на підтримці Збройних сил України, ветеранів та ВПО. Порівняно з попередніми роками помітним став також інтерес до розвитку публічних просторів, сфер спорту та культури в містах. Навіть у цих категоріях мешканці часто поєднували розвиткові проєкти з соціальною складовою, спрямованою на допомогу військовим і ветеранським спільнотам. Серед таких ініціатив — закупівля обладнання для потреб війська (наприклад, в Івано-Франківську), створення центрів ветеранського розвитку (у Хмельницькому), програми оздоровлення (у Луцьку) та облаштування спортивних майданчиків (до прикладу, в Умані). Окрему увагу мешканці приділяли питанням безпеки та доступності, зокрема ремонту укриттів і створенню інклюзивних просторів для людей з інвалідністю (наприклад, у Луцьку).

(НЕ)доступність інформації про конкурс

Всі досліджені міста використовують цифрові сервіси для реалізації громадського бюджету. Хоча у 2025 році більшість муніципалітетів не проводили конкурс, вони переважно мають єдину сторінку, присвячену бюджету участі, або додане посилання на відповідні платформи. Це не лише дозволяє зберігати історію реалізованих проєктів, а й слугує готовою платформою для запуску нових ініціатив та зручного інформування мешканців щодо поточного стану конкурсу. Такий розділ чи посилання на офіційному сайті міської ради створили 36 з 50 перевірених міст. 

Поширеною практикою є використання окремих платформ для громадського бюджету — 43 міста зареєстровані у таких сервісах як E-dem чи мають окрему сторінку з доменом pb.org.ua. Деякі міста створили власний подібний електронний сервіс для втілення в життя бюджету участі (наприклад, Одеса). 26 муніципалітетів мають на офіційному сайті міської ради єдину сторінку, присвячену громадському бюджету, разом з посиланням на платформу, на якій раніше проводилися або продовжують проводитися конкурси проєктів. Прикладами такого підходу є Вінниця, Дрогобич, Охтирка, Ужгород, Шостка тощо. Зазначені міста цьогоріч громадський бюджет не реалізовували.

Позитивні практики намагаються впровадити більшість міст, проте аналітики виявили певні неточності під час перевірки. Наприклад, у Запоріжжі на офіційному сайті міської ради є дві сторінки, присвячені громадському бюджету. Одна з них містить інформацію про платформу E-dem, однак орган місцевого самоврядування на цій платформі не зареєстрований. Бердичів у меню свого вебсайту має гіперпосилання на сторінку «громадський бюджет», що наразі теж не працює.

Водночас, менш позитивною є ситуація з наповненням сторінок про бюджет участі — більшість міських рад, які не проводили конкурс цього року, не надали публічних пояснень причин такого рішення. Коментарі оприлюднили лише п’ять муніципалітетів, і вони мали переважно формальний характер. Вдалим прикладом інформування про позицію ради можна назвати Львів. 

У двох містах не вдалося знайти інформації про реалізацію даного інструменту ні у вигляді платформи, ні окремої сторінки на сайті міської ради — це Ізмаїл та Олександрія. 

Отже, існує системна проблема — наповнення сторінок чи платформ щодо бюджету участі часто не дозволяє мешканцям зрозуміти актуальний статус цього інструменту. Міські ради не надають чіткої інформації про те, чи проводиться конкурс у поточному році, чи призупинена його реалізація, а також які причини ухвалення такого рішення. У результаті громадяни мають доступ до сторінки як такої, але не отримують повної та зрозумілої відповіді щодо можливості участі та перспектив відновлення громадського бюджету.

Висновки та рекомендації

Лише незначна частина міст провела бюджет участі у 2025 році. Попри прагнення ОМС оптимізувати витрати бюджету в умовах затяжної війни, досвід міст, які цього року провели конкурс, свідчить, що мешканці насамперед зацікавлені у підтримці війська та допомозі людям, які постраждали внаслідок воєнних дій. Програма «Прозорі міста» наголошує на важливості цього інструменту та сподівається, що міські ради повернуть громадський бюджет або оптимізують його, аби дати можливість жителям продемонструвати власне бачення щодо потреб громади. 

Аналітики програми підготували низку рекомендацій для міст залежно від стану реалізації бюджету участі:

• Програма наголошує на важливості збереження та проведення громадського бюджету в містах. Навіть за обмежених ресурсів бюджет участі може бути адаптований до менш затратних форматів, водночас зберігаючи свою ключову функцію — надання мешканцям реальної можливості впливати на розподіл коштів місцевого бюджету.
• Якщо міська рада не має можливості реалізовувати громадський бюджет в умовах воєнного стану, важливо проактивно інформувати мешканців про таке рішення та зазначати причини, строки обмежень та можливі альтернативні формати участі. Важливо зробити це у вигляді повідомлення чи офіційного документу на сторінці присвяченій громадському бюджету — це забезпечує системний та логічний підхід.

За умови проведення громадського бюджету радимо:

• На офіційному сайті міської ради створити та актуалізувати єдиний розділ/сторінку, присвячену громадському бюджету у місті. Дана сторінка має відображатись у головному меню сайту у розділі «бюджет» або «громадськості» тощо і має містити низку елементів: інформацію про статус конкурсу станом на чинний рік; інформацію про можливу оптимізацію чи видозмінення конкурсу; позицію міської ради за умови відсутності бюджету участі під час воєнного стану; чинне посилання на платформу проведення конкурсу громадського бюджету за наявності; та нормативно-правові акти та іншу документацію, дотичну до бюджету участі.
• Створити чи доєднатись до платформ проведення конкурсів громадського бюджету, якщо цього ще не зроблено. Найбільш розповсюдженими є E-dem та сторінка з доменом pb.org.ua. Іншим варіантом є створення власного ідентичного сервісу чи проведення конкурсів шляхом залучення єдиної точки входу про бюджет участі на офіційному сайті міської ради (див. минулу рекомендацію). Така сторінка має мати можливість подання проєкту, обрання його тематики, можливість голосування за проєкти; має містити інформацію про статус проведення конкурсу та інформацію про переможців; має містити архів та рейтинг проєктів (або фільтр за ключовими характеристиками проєктів). ОМС на офіційному сайті ради має посилатись на платформу у розділі присвяченому громадському бюджету.

Бюджет участі є не лише інструментом розподілу коштів, а й важливим механізмом взаємодії між місцевою владою та громадянами, який дозволяє зберігати довіру, залученість і відчуття спільної відповідальності за розвиток громади. Навіть в умовах воєнного стану він створює простір для діалогу, дає мешканцям можливість формулювати пріоритети та пропонувати рішення, що відповідають реальним потребам громади. Практика міст, які зберегли або адаптували бюджет участі, свідчить: участь громадян не зникає під час криз, а трансформується, зосереджуючись на підтримці безпеки, соціальної згуртованості та допомозі постраждалим. Саме тому системна й прозора взаємодія з громадянами має залишатися управлінським стандартом, а не факультативною опцією місцевої влади.

1 У вибірку увійшли 50 найбільших міст України за даними мобільного оператора, окрім Тернополя, який було вилучено з дослідження через зафіксовані випадки фальсифікації даних на офіційному сайті міської ради та неналежну реакцію влади на викриття.