2025-й став роком росту та переосмислення діяльності програми «Прозорі міста». Ми завершили багаторічний цикл формування Рейтингу прозорості міст і розпочали роботу над Європейським індексом міст — новим форматом досліджень для оцінки готовності українських муніципалітетів до євроінтеграції.

Протягом року наша команда поєднувала дослідження, аналітику та практичну взаємодію з органами місцевого самоврядування. Ми розвивали підходи до оцінки якості управлінських практик, враховуючи виклики війни та потребу у відновленні і євроінтеграції.

Далі детальніше розповідаємо, що нам вдалось зробити за минулий рік.

Рейтинг прозорості міст 2024

У травні 2025 року ми презентували результати Рейтингу прозорості 100 міст.

Після дворічної перерви та періоду адаптивного оцінювання міст у 2022-2023 роках Рейтинг було повернуто з оновленою логікою та підходами, які дали змогу найбільш коректно оцінити роботу міських рад у воєнний час.

Наші аналітики переглянули сфери та критерії оцінювання, збільшили кількість індикаторів, відновили публічне нарахування балів і переглянули перелік міст – додали 22 нових міста

Основні висновки Рейтингу:

• дослідження чітко показало адаптацію міст до війни, але також – розрив між формальною та реальною прозорістю;
• більшість міст залишаються у зоні низької або посередньої прозорості, водночас окремі міста демонструють поступ навіть у складних безпекових умовах;
• старий формат щорічного рейтингування виявив свої обмеження, що стало підґрунтям для переходу до нового формату оцінювання.
  
  

Тематичні дослідження

У 2025 році наша команда реалізувала шість окремих тематичних досліджень.

30 мерів проігнорували закон та не звітували перед громадою

Аналітики оцінили, як очільники 100 міст звітували про свою роботу за 2024 рік. З’ясувалось, що 70 мерів оприлюднили звіти, однак лише 24 забезпечили можливість громадськості поставити запитання. Після наданих програмою рекомендацій Хустська та Калуська міські ради організували публічний звіт міського голови у рекомендованому форматі: із завчасним анонсуванням, відкритою зустріччю з громадськістю та подальшим оприлюдненням матеріалів. Представники місцевої влади під час звітування зазначили, що первинно планували опублікувати лише текст звіту. Коростишівська, Мукачівська та Подільська міські ради підтвердили готовність враховувати рекомендації програми у подальшому звітуванні та посилювати відкритий діалог з мешканцями. Ми будемо й надалі досліджувати цю тему, формувати рекомендації для міст, щоб  допомагати їм посилювати підзвітність через більш відкриті формати звітування.

Кожне четверте місто без обраного міського голови

Ми зафіксували, що у 24 зі 100 найбільших міст обов’язки міського голови виконують не обрані посадовці (найчастіше — секретарі міських рад), а ще у двох містах повноваження розподілені між іншими посадовими особами. Також аналітики виявили проблеми з інформуванням громадян: частина міських рад не оновлює або неінтуїтивно розміщує дані про чинне керівництво на офіційних сайтах, тож підготували перелік рекомендацій для міст, які спрямовані на забезпечення актуальності інформації, прозорості кадрових змін та зрозумілої публічної комунікації в умовах управлінської турбулентності.

Доступ до засідань міських рад: чи реально містянам туди потрапити?

Наші експерти проаналізували, як міські ради 100 міст забезпечують право громадян на доступ до пленарних засідань. З них лише 10 міст мали чітко визначений і оприлюднений порядок доступу та не вимагали складних або непрозорих процедур для відвідування сесій. Водночас 5 міськрад на рівні регламентів прямо обмежували доступ громадян до засідань, а в більшості громад правила участі або були нечіткими, або фактично унеможливлювали присутність містян. Результати засвідчили, що проблема доступу до засідань має системний характер і часто пов’язана не з безпековими обмеженнями, а з відсутністю зрозумілих та актуальних правил. 

Відеозаписи засідань міських рад: як міста виконують вимоги закону

Аналітики перевірили, як 100 міських рад виконують оновлені вимоги закону (чинні із 15 серпня 2024 року) щодо відеофіксації та публікації записів засідань. Після оновлення законодавства міста помітно «підтягнулися» – кількість рад, які не оприлюднювали жодних відеозаписів, скоротилася з 23 (станом на 1 січня 2025 року) до 6 вже за пів року, а 78 зі 100 рад до середини серпня 2025 року публікували понад 80% відеозаписів або трансляцій. Результати цього дослідження стали підставою для подальшої комунікації з міськими радами та медіа про те, що виконання вимог – це не лише наявність відео, а й його реальна доступність для мешканців. Йдеться про своєчасну публікацію, зрозумілі назви, належну якість записів, де можна зрозуміти контекст обговорення та особу спікера, структурований архів і прив’язку до дати та номера сесії – саме це дає громадянам можливість реально відстежувати рішення й участь у місцевому врядуванні.

Як міста звітують про гуманітарну допомогу 

Ми з’ясували, що лише 6 міст зі 100 публікують повний набір необхідної інформації (узагальнений звіт, принципи/критерії розподілу та релевантні дані для громадськості): Дрогобич, Запоріжжя, Лозова, Миколаїв, Чернівці та Шостка. Узагальнений річний звіт про типи й обсяги допомоги оприлюднили 15 міст, а перелік отримувачів з кодами ЄДРПОУ — лише 12. Дослідження показало, що в більшості громад гуманітарна допомога висвітлюється фрагментарно та без прозорих правил розподілу, що створює ризики для довіри й координації з донорами. 

Як міські ради відповідають мешканцям: перевірка соцмереж і гарячих ліній

Ми випробували дослідження у форматі «таємної перевірки», щоб оцінити, наскільки ефективно у містах відповідають мешканцям через базові канали комунікації – Facebook і гарячі лінії. Результати виявилися невтішними: із 60 коментарів у соцмережах міські ради відповіли лише на 7, а для отримання бодай базової інформації телефоном у 20 містах знадобилося майже 60 дзвінків. Окремі міста відреагували на результати перевірки практичними кроками. Зокрема, міський голова Вараша підтримав ідею прописати алгоритми відповідей телефоном, а Київська міська рада взяла в роботу результати дослідження, щоб покращити комунікацію в соціальних мережах.

Європейський індекс міст

Програма запустила новий формат дослідження – Європейський індекс міст, який став логічним етапом розвитку програми «Прозорі міста».

Європейський індекс дозволяє:

• перейти до блочного аналізу прозорості та підзвітності;
• оцінювати міські практики на відповідність вимогам ЄС та процесу євроінтеграції.

У 2025-му ми вже презентували результати двох перших модулів дослідження та надали індивідуальні рекомендації для 11 муніципалітетів, які брали участь у дослідження та загальні рекомендації для 89 інших міст.

Консультації та взаємодія з місцевою владою

З початку 2025 року наша команда провела 3 онлайн-події, до яких долучилися понад 370 учасників, а також 3 офлайн-заходи у Житомирі, Рівному та Луцьку. Події стали майданчиком для обговорення результатів досліджень і практичних кроків для підвищення прозорості та підзвітності на місцевому рівні.

Ми надали понад 50 консультацій для органів місцевого самоврядування щодо змін методології, результатів Рейтингу 2024, рекомендацій для виконання окремих індикаторів, міжмуніципальної взаємодії, навчальних можливостей та впровадження найкращих практик прозорості.

Водночас за нашого сприяння представники міських рад мали можливість відвідати Антикорупційну школу у Вільнюсі (Transparency School on Integrity), де мали змогу підвищити свої компетенції у питаннях прозорості та антикорупційної діяльності.

А також наші експерти підготували 9 аналітичних довідок для НАЗК щодо стану прозорості та підзвітності окремих міст та Київської області. Їхні рекомендації були озвучені безпосередньо керівництву міст.

Комунікації та публічна присутність

Упродовж року програма зосереджувалася на системній комунікації результатів досліджень.

• про наші дослідження та аналітичні матеріали медіа згадували понад 1200 разів;
• найбільше  протягом квітня, після публікації результатів  Рейтингу 2024;
• команда надала 13 експертних коментарів для ЗМІ;
• наша команда взяла участь у ХІV Форумі громадянського суспільства. 

Плани

У 2026 році наша команда продовжить пілотування Європейського індексу міст і послідовно оприлюднюватиме результати за розділами, які відповідають різним сферам міського врядування. А влітку ми представимо фінальний продукт, який стане основою для подальшого масштабування дослідження та поглиблення співпраці з міськими радами.

Окрім того, ми продовжимо проводити окремі тематичні дослідження, спрямовані на 50 та 100 міст із попередньо сформованого переліку, щоб оперативно підсвічувати вдалі практики, ризики та проблемні моменти. Також команда зосередиться на практичній підтримці громад: проведенні навчальних заходів, наданні індивідуальних і загальних рекомендацій та супроводі впровадження вдалих практик прозорості й підзвітності.

Вдячні ЗСУ за можливість працювати, міським радам, які дослухаються до наших рекомендацій та готові працювати над прозорістю, а також громадським і міжнародним організаціям, що допомагають розбудовувати спроможність міст.