У 2020 році програма Transparency International Ukraine «Прозорі міста» розпочала співпрацю з Представництвом ЄС в Україні в межах проєкту «Електронна платформа взаємодії громадян та місцевої влади для забезпечення підзвітності та належного врядування». Ця діяльність — логічне продовження наших попередніх напрацювань, що були покликані підвищити прозорість та ефективність міського врядування. У рамках проєкту ми розпочали реалізацію ключових його цілей, а саме: 

• зміцнення потенціалу місцевих ГО; 
• сприяння підвищенню прозорості та підзвітності місцевої влади з використанням інноваційних методів управління; 
• сприяння впровадження місцевою владою практик належного врядування.

Водночас для глибшого розуміння проблем та запитів як місцевої влади, так і активних громадян, більшість задач проєкту втілювалися у партнерстві з громадськими організаціями «Платформа Громадський Контроль» та «Центр громадського моніторингу та досліджень». 

Наша взаємодія припала на буремні та складні часи. Спочатку Covid-19 вплинув на умови, в яких довелося функціонувати містам, зокрема під час постійних протиепідемічних обмежень, послаблення діалогу з громадою та додаткових витрат. Потім повномасштабний напад росії поставив міські ради перед викликами, з якими вони ніколи раніше не стикалися. Та попри все, ми стояли пліч-о-пліч з містами, розробляли для них рекомендації, пропонували майданчики для взаємодії та обміну досвідом, а ще надсилали гуманітарну допомогу. 

У цьому матеріалі ми підіб’ємо підсумки нашої співпраці з Представництвом ЄС та поділимось нашими досягненнями. 

Рейтинг прозорості та підзвітності міст 

У 2020-2021 роках одним із ключових напрямків роботи програми «Прозорі міста» було укладання Рейтингів прозорості міського врядування. Головна ідея рейтингів — оцінка стану муніципального управління. Вона показує готовність міської влади долати корупційні ризики завдяки публікації інформації у відкритому доступі та розробці механізмів для залучення містян до ухвалення рішень. 

100 найбільших міст оцінювалися за 84-88 (залежно від року) індикаторами у 14 сферах — Інформація про роботу місцевої влади, Доступ та участь, Закупівлі, Житлова політика, Бюджетний процес, Фінансова допомога та гранти, Соціальні послуги, Кадрові питання, Антикорупційна політика, та професійна етика, Землекористування та будівельна політика, Комунальні підприємства, Комунальне майно, Освіта, Інвестиції та економічний розвиток.

У 2021 році у співпраці з представниками Львівського регуляторного хабу наша команда розробила та доповнила індикатори сфери інвестицій та економічного розвитку. Додані вимоги зменшують адміністративні перешкоди та покращують бізнес-клімат на місцевому рівні.

• У 2020 році середній рівень прозорості міст становив 47,7 бала, а в 2021 — 48,5 бала. За 5 років рейтингування середній показник зріс на 62,2%.
• П'ятірка міст-лідерів протягом 2 років змінювалася. Так, у 2020 році до ТОП-5 найпрозоріших міст входили Маріуполь, Львів, Дрогобич, Вінниця, Тернопіль. Натомість у 2021 році лідерами Рейтингу були Маріуполь, Львів, Дніпро, Дрогобич, Мукачево. Це вперше за п’ять років існування Програми, коли одночасно 5 міських рад отримали статус прозорих.

Починаючи з 2020 року програма започаткувала дослідження рівня підзвітності міст. Нашими партнерами у цьому стали громадські організації «Платформа Громадський Контроль» та «Центр громадського моніторингу та досліджень». Аналіз підзвітності міськрад показував реальний стан справ: оцінку практичної діяльності органів місцевого самоврядування (ОМС) та їх взаємодії з суспільством.

• 50 міських рад (5 лідерів Рейтингу прозорості-2019 та 45 найбільших міст) аналізувалися щодо виконання 47 індикаторів у 2020 році та 48 — у 2021. Критерії стосувалися 14 сфер: Інформування про роботу органів місцевого самоврядування, Доступ та участь, Закупівлі, Житлова політика, Бюджетний процес, Фінансова допомога та гранти, Соціальні послуги, Кадрові питання, Антикорупційна політика та професійна етика, Землекористування та будівельна політика, Комунальні підприємства, Комунальне майно, Освіта, Інвестиції та економічний розвиток.
• Середній показник підзвітності був суттєво нижчим за показник прозорості, і сягав 12,5 балів у 2020 році та 16 балів у 2021 році. Такий розрив зумовлений складністю та новизною індикаторів у Рейтингу підзвітності, а також розривом між формальною і практичною відкритістю міст. 
• До п'ятірки лідерів Рейтингу підзвітності входили: Маріуполь, Львів, Покров, Біла Церква, Чернівці (у 2020 році) та Маріуполь, Дніпро, Тернопіль, Львів, Бахмут (у 2021 році).

Взимку 2020 року програма «Прозорі міста» запустила спеціальну онлайн-платформу для взаємодії громадян та місцевої влади. Платформа дозволяє активістам і мешканцям обговорювати міські питання, що їх хвилюють, привертати увагу місцевої влади до проблем. А ОМС можуть реагувати на зауваження, завантажувати докази, обмінюватися досвідом та дізнаватися про найкращі практики міського самоврядування. 

«Громади здатні розповісти про підзвітність місцевої влади найповніше. Без них оцінювати підзвітність – дуже не певна справа, тому потрібне залучення. Для цього і створена платформа взаємодії громадянського суспільства та органів місцевого самоврядування: дати людям простий інструмент, щоб фіксувати практичні випадки, де із прозорістю чи підзвітністю є питання або навпаки – відчутний прогрес», — зазначив Манфредас Лімантас, екскоординатор сектору верховенства права і боротьби з корупцією Представництва Європейського Союзу в Україні.

• Учасниками платформи стали 34 міські ради та 67 органів громадянського суспільства (ОГС) з різних регіонів України. З них 21 ОГС безпосередньо долучилася до оцінки підзвітності міських рад. 
• Близько 56 тисяч користувачів відвідало онлайн-платформу з моменту запуску і дотепер, щороку її відвідує 18-19 тис. осіб. 
• Платформа сприяла посиленню ролі громадськості як «контролерів» за політичною ситуацією та порядком денним на місцях. На ній активні містяни та представники ГО залишили 430 загальних відгуків, що стосуються 14 досліджуваних нами сфер, та понад 2000 відгуків на конкретні індикатори. 
• У травні 2021 року електронна платформа Transparent Cities перемогла в національному конкурсі сайтів і додатків Web Awards UA в номінації «Некомерційні та державні організації» та отримала високі оцінки за контент, дизайн, зручність і адаптивність.

Прозорість муніципального управління під час війни: 

Війна стала справжнім викликом для українських міст, яким довелося працювати під постійними обстрілами, в умовах руйнуваннями та ураження об’єктів критичної інфраструктури, міграційної кризи, обмежень ресурсів. Частина міст взагалі опинилася в окупації чи у безпосередній близькості до фронту. 

«Погодьтеся, місцева влада працює в умовах безпрецедентних цілодобових викликів. Безпека громадян, очевидно, стала головним завданням, балансувати на рівні з яким питанням прозорості не доводиться. Та водночас українські міськради мають тримати курс на прозорість настільки, наскільки це можливо. Адже саме цього від них чекають їхні виборці і міжнародні партнери, зацікавлення яких в прозорості української влади після вторгнення ще виросло», – каже Андрій Боровик, виконавчий директор TI Ukraine.  

Розуміючи це, команда «Прозорих міст» адаптувала дослідження прозорості міських рад, додавши критерії, які стосуються адаптації до війни, підтримки бізнесу та ВПО. Аналіз 70 тилових міських рад проводився на основі 40 критеріїв. 

За результатами дослідження: 

• 3 міста (Дніпро, Львів та Мукачево) отримали статус прозорих. Ще 10 (Вінниця, Володимир, Житомир, Кам’янське, Київ, Кропивницький, Луцьк, Тернопіль, Ужгород, Чернівці) віднесені до «частково прозорих». Решта міст (57) були «непрозорими».
• Середній показник виконання індикаторів склав 37,5%. Частіше виконувалися показники, що є вимогами законодавства (47,8 %), а індикатори, що є кращими практиками втілювалися на 27,8%.
• Найменш реалізованими були індикатори, які вимагали значних ресурсів, спеціальних цифрових навичок та/або здатності (в тому числі фінансової) забезпечити постійне впровадження (електронні аукціони чи онлайн-трансляції засідань).
• Аналітики зафіксували, що існує кореляція між рівнем прозорості міста станом на грудень 2022 року (у новому форматі дослідження) та його показником у рейтингу прозорості 2021 року. Тобто міста, які були відносно прозорими у своїй роботі до війни, у 2022 році також показали вищий рівень прозорості.
  

Нові дослідження «Прозорих міст» як реакція на виклики війни

Під час війни українські міста почали або продовжили працювати у відносно нових сферах. Ми вирішили дослідити не лише прозорість та підзвітність муніципального управління, а й ширше коло тем. Так, ми розпочали дослідження житлової політики, відкритих даних під час війни, деколонізації топонімів, побратимства міст та кейсів відбудови. Відносно усіх тем ми регулярно надаємо рекомендації, які варто впроваджувати для покращення міст.

Відкриті дані під час війни

Дослідження охопило 18 найбільших міст України, яким у серпні 2022 року Міністерство цифрової трансформації відновило доступ до Єдиного веб-порталу відкритих даних. За результатами нашого дослідження, станом на 1 грудня 2022 року середній показник оприлюднення даних у досліджуваних містах становить лише 25,1% (258 із 1026 обов’язкових наборів для усіх досліджуваних ОМС). Найчастіше в містах публікували дані про депутатів місцевих рад, зокрема контактну інформацію та години прийому, електронні петиції, а також результати поіменного голосування на пленарних засіданнях. Рідше — дані про будівельну сферу, інвестиційні контракти, муніципальні послуги, благоустрій тощо.

Програма наполягає на тому, що воєнний стан не є причиною «відкладати» прозорість і підзвітність всюди, особливо у тилових містах. Для місцевої влади важливо знайти ресурси та можливості для забезпечення цих принципів на довоєнному рівні там, де це можливо. 

Міста-побратими та їх допомога під час війни

Війна актуалізувала новий концепт співпраці міст — укладання угод про побратимство та спорідненість муніципалітетів. Проведені протягом 2022 року дослідження показали, що серед 50 найпрозоріших міст України зафіксовано 39 нових зв’язків з іноземними містами, які стосувалися співпраці у сфері освіти, науки та молодіжної політики, економіки й інвестицій, охорони здоров'я, ЖКГ, гуманітарної відбудови та інвестицій. 

Крім того, закордонні міста (як нові, так і ті, що домовилися про співпрацю задовго до повномасштабної війни) понад 160 разів підтримували своїх українських побратимів гуманітарними вантажами. 

Загалом команда підготувала 8 аналітичних матеріалів щодо процедури побратимства, зокрема і рекомендації щодо встановлення такого типу відносин та поради, як мінімізувати корупційні ризики при отриманні допомоги з-за кордону.  

Дерусифікація топонімів 

Після повномасштабного нападу росії в українських містах активізувалися процеси перейменувань топонімів, що пов’язані з імперією, а також з її постатями та подіями. Зміна назв важлива передусім через наявний потребу суспільства позбавитися імперських символів та необхідність вшанувати тих, хто боровся та бореться за нашу державу. Програма зафіксувала, що понад 3200 топонімів перейменували 50 досліджуваних міст у період із березня 2022 року по червень 2023 року. 

Наші аналітики поспілкувалися з експертами щодо найпоширеніших проблем деколонізації назв, оцінили прогрес міст щодо цього питання та як перейменовують топоніми на підтримку України за кордоном. Також ми розробили посібник з дерусифікації та деколонізації назв, який буде помічним містам. 

Житлова політика 

У 3,2 млн громадян житло зруйноване або пошкоджене, водночас 5,4 млн українців стали внутрішньо переміщеними особами. Україна зіштовхнулася з безпрецедентною житловою кризою за всі роки незалежності. «У січні 2021 року в Україні було лише 3095 квартир у фонду соціального та тимчасового житла, що звичайно в умовах, коли мільйони людей змінює своє постійне місце проживання — цього недостатньо», — переконує Богдан Балюк, аналітик «Прозорих міст».  

Команда проаналізувала міжнародний досвід регулювання цін на оренду та його ефектів, ризики, пов’язані з державним втручанням, та запропонувала механізми розумного застосування таких політик. Також ми розповідали, чому важливо інвестувати у розбудову соціального житла та як світовий досвід може допомогти у подоланні житлової кризи в нашій державі. 

Іноземний досвід відбудови міст

Війна триває, проте вже зараз варто міркувати і планувати відновлення міст та їх модернізацію, а також переосмислювати цінності та значення культурних та історичних об’єктів. Досвід повоєнної відбудови Європи показує, що плани часто починали розробляти ще задовго до 1945 року, а сам процес охоплював набагато більше, ніж фізичне відтворення зруйнованого. Ми проаналізували 21 кейс відбудови по всьому світу і розповіли, чого варто уникати під час відновлення, а що запозичувати і як має діяти місцева влада у ході цього процесу. 

Як наші міста в тилу долають виклики війни

Поки одні міста переживають окупацію, перебувають в оточенні чи перетворюються на місця запеклих боїв за нашу свободу і майбутнє, інші стають тилом, який приймає ВПО та релокований бізнес, відкриває пункти прокату речей першої потреби, збирає та передає гуманітарну допомогу, підтримує українських воїнів. Ми дослідили понад 30 тилових міст та містечок та способи, у які вони протидіяли обставинам, що склалися через напад росії. 

Навчання міст  

Ми проводили навчання для міст, наснажуючи їх на підвищення рівня прозорості та підзвітності, а також запровадження гарних практик місцевого самоврядування. 

За 3 останні роки команда Проєкту організувала або співорганізувала 50 заходів, у яких взяли участь близько 1500 осіб, зокрема було проведено 38 зустрічей з міськими радами. Так у 2021 році особисті консультації надано 26 міським радам (як щодо прозорості, так і підзвітності) — Львів, Маріуполь, Покров, Новомосковськ, Хмельницький, Запоріжжя, Васильків, Костянтинівка тощо. Йдеться як про міста, що є обласними центрами, так і про малі за населенням міста. Крім того, ми проводили зустрічі як із лідерами, так і аутсайдерами Рейтингів прозорості та підзвітності, адже ключовою умовою для зустрічі є запит від міських рад. Натомість у 2023 році аналітики проконсультували щодо покращення рівня прозорості під час війни 6 міських рад: Дрогобицьку, Стрийську, Мукачівську, Сумську, Шосткинську та Червоноградську. 

І насамкінець, Програма створювала інструменти для розвитку муніципального управління чи вирішення окремих питань, що постали перед містами. На власній онлайн-платформі ми оприлюднили 20 шаблонів типових документів, збірник кращих практик та посібник щодо декомунізації та дерусифікації топонімів. 

Як ми взаємодіяли  з аудиторією та медіа

• У межах співпраці Програми з Представництвом ЄС, наша кампанія з підвищення обізнаності щодо принципів належного врядування показала суттєві результати. Так, протягом 3 років перегляди опублікованого контенту на онлайн-платформі та сторінці Facebook сягнули близько 800 тис.
• Найпопулярнішою сторінкою на онлайн-платформі була сторінка з Рейтингами прозорості міських рад, а найчастіше на сайті шукали інформацію про Маріуполь та Львів.
• Найчастіше наші сторінки переглядали відвідувачі з України (зокрема, Київ, Львів, Дніпро), США та Польщі.
• Програма підготувала 23 матеріали  про ініціативи міського управління, проактивні міста, впроваджені кращі практики тощо. Крім того, ми мали 10 ефірів на загальнонаціональних радіостанціях та ТБ, а також 37 сюжетів на національних та регіональних телеканалах. За 3 роки програма «Прозорі міста» згадується у ЗМІ майже 1000 разів.

Допомога містам 

Пізніше у межах програми було засновано Фонд екстреної підтримки міст програми «Прозорі міста» — Emergency Fund. Його основна задача в тому, щоб закрити потреби міст, пов’язані з війною, зокрема у техніці, спецзасобах тощо.

«Ми усвідомлювали, який обсяг проблем стоїть перед містами зараз, і що самотужки подолати їх складно, особливо коли йдеться про малі міста, які ще й зазнали руйнувань. Тож Програма запропонувала представництву ЄС в Україні започаткувати Фонд, який допоміг закрити базові потреби, наприклад, у технічному обладнанні. І нашу ініціативу підтримали!», — стверджує Анастасія Мазурок, операційна директорка TI Ukraine.

 Під час війни з проханням про екстрену допомогу до нас звертаються різні міста — деокуповані, ті, що постраждали від підриву росіянами Каховської ГЕС чи руйнувань енергосистеми України, а також ті, що перебували у блокаді ворога чи під його постійними обстрілами. Програма надала допомогу Чернігову, Чугуєву, Ізюму, Куп'янську, Лиману, Херсону та Покрову. 

Так, завдяки отриманій техніці в містах облаштовували пункти обігріву чи відновлювали роботу органів місцевого самоврядування, де всі адміністративні установи були розграбовані під час виходу з міста військ рф, самопроголошеної влади та колаборантів або зазнали руйнувань.

У травні 2023 року програма провела опитування серед міських рад щодо їх поточних  потреб. Ми отримали 84 відповіді від міст зі всієї країни, серед них були окуповані і тилові, великі і маленькі міста. Із надісланих запитів було визначено 18, які ми змогли повністю або частково покрити в межах Фонду екстреної підтримки: Дружківка, Охтирка, Павлоград, Слов’янськ, Суми, Бахмут, Кропивницький, Запоріжжя, Ірпінь, Коростень, Конотоп, Куп'янськ, Лиман, Покровськ, Покров, Лисичанськ, Сєверодонецьк та Нікополь. 

Завдяки цій допомозі у Конотопі облаштували центр підтримки внутрішньо переміщених осіб. А в Ірпені місцевий ЦНАП отримав ноутбуки та зарядну станцію, щоб надавати послуги місцевому населенню та ВПО. Запоріжжя та Нікополь використовують отримані планшети для роботи груп із фіксації наслідків обстрілів міст військами рф, а  Слов'янськ отримані генератори використовує для подолання наслідків ворожих обстрілів, а також для облаштування укриттів. 

Також робота фонду була спрямована на допомогу громадам, які через окупацію чи суттєві руйнування переїхали до інших міст, підконтрольних Україні —  Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Бахмут. Наразі ці міста відкривають хаби та центри підтримки переміщених містян по всій Україні, і саме туди було спрямовану нашу допомогу. 

Крім того, допомогу отримали прифронтові та деокуповані міста, а також ті, які суттєво постраждали від обстрілів під час повномасштабного вторгнення рф в Україну (Покров, Лиман, Ізюм, Херсон, Ірпінь тощо).

Загалом  географія допомоги Фонду охопила 11 областей України — Дніпропетровську, Донецьку, Житомирську, Запорізьку, Кіровоградську, Київську, Луганську, Сумську, Харківську, Херсонську та  Чернігівську. 

Серед найпоширеніших товарів, які просили придбати міські ради були, ті, що сприяють: 

• ліквідації наслідків руйнувань, спричинених російською агресією (помпи для відкачування води, спеціальні генератори);
• організації спеціальних хабів та центрів для роботи із переселенцями (генератори, зарядні станції, обігрівачі,  теплові завіси, Led лампи, ліхтарики, павербанки тощо);
• організації роботи міських рад, зокрема і щодо огляду пошкоджених та зруйнованих будівель (ноутбуки, планшети, багатофункціональна техніка — наприклад, принтери, сканери та ксерокси).

Загальна сума закуплених товарів сягає близько 2,7 млн грн. 

Також у період із липня по грудень 2022 року наш Фонд  співпрацював з ГО “Центральноукраїнська волонтерська організація” (м. Кропивницький). Разом ми оперативно допомагали закривати запити громадян щодо їжі, засобів гігієни, медицини. Загалом було передано 79 тонн вантажів. Ця допомога покрила 10 областей — Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Харківська, Херсонська, Черкаська. 

Представники команди підтримувала координацію та роботу хабу, відстежували та управляли ресурсами під час їх переміщення та зберігання, а також збирали запити від громад та підтримували  логістику в межах країни (забезпечення паливом).

Ми дякуємо нашим партнерам за підтримку та спільні досягнення!

Transparency International Ukraine продовжує працювати над розвитком програми Transparent cities/Прозорі міста та втіленням нових ідей, що покликані зробити успішнішими та сильнішими наші і без того незламні міста.