02 січня 2023, в 10:48
Міста в тилу: як вони наближають нашу перемогу?

З початком повномасштабного вторгнення Програма «Transparent cities/Прозорі міста» (Transparency International Ukraine)  започаткувала ініціативу “Міста в тилу”, щоб показати досвід тилових українських регіонів у продидії викликам спричиненим війною. 

Кожне українське місто відчуло на собі наслідки воєнних дій та наростаючих загроз. Перед кожним стояло завдання – працювати задля перемоги України та допомагати тим, хто цього потребує. Зараз, українські регіони можна розділити за наближеністю до лінії фронту на: тилові, фронтові та регіони, що знаходяться в безпосередній близькості до бойових дій. 

У рубриці  “Міста в тилу” ми розповідаємо про українські міста, що з початком війни виконували не менш важливу місію: допомагали ВПО, залучали гуманітарну та міжнародну допомогу, всебічно підтримували тимчасово окуповані території та наших військових. 

Попри війну та нестабільність навколо, їм вдалося мобілізувати ресурси та ділитися з тими, кому це було вкрай необхідно. Саме завдяки нашим сильним тиловим містам тримаються ті, хто на передовій: як військові, так і цивільні. 

У цьому матеріалі зібрали для Вас найяскравіші моменти стійкості та сили тилових українських регіонів, які продовжують протистояти викликам та забезпечувати соціально-економічну стабільність нашої держави. 

Підтримка внутрішньо переміщених осіб

За даними дослідження Міжнародної організації з міграції (МОМ), внутрішньо переміщеними особами стали понад 7 млн українців. Вони покинули свої домівки та вимушені були шукати прихистку в інших, відносно безпечних  українських регіонах. 

Львів став одним із міст, які з початком вторгнення, прийняли найбільшу кількість переселенців. Це місто стало не лише новою домівкою для понад 1 млн українців, а й потужним розподільчим гуманітарним хабом. Після початку війни саме сюди почали курсувати перші евакуаційні потяги з Києва, Харкова, Дніпра, Краматорська, які знаходилися в зоні активних бойових дій чи в зоні ризику.

Така ж ситуація була в Івано-Франківську. Місто стало прихистком для сотень тисяч переселенців, частина яких залишається там і досі. Місцева влада міста відразу мобілізувала ресурси та надавала допомогу для усіх, хто цього потребував. Наприклад, в місті запрацювали безкоштовні офлайн-курси української мови. Лише за перший день зареєструвалось 120 людей.  Російська мова в українців ще довго асоціюватиметься з окупантами, тому всі охочі мали змогу підтягнути свої знання. 

Окрім того, в перші ж дні війни департаментом соціальної політики було організовано роботу щодо надання допомоги особам з інвалідністю, людям які перебувають в складних життєвих обставинах, жителям Івано-Франківської міської територіальної громади. В місті запрацювали соціальні їдальні. Таким чином кожен, хто потребував, мав змогу придбати обід за соціальною ціною.

У Мукачеві з початку війни почали активно працювати десятки волонтерів: шукали житло серед місцевих жителів, збирали гуманітарну допомогу для ВПО тощо. В міській раді навіть створили список акредитованих координаторів волонтерів. 

У невеликому місті Дубно, що на Рівненщині,  важлива увага приділялася саме роботі з дітьми-переселенцями. Для них організовували спортивні, розважальні та пізнавальні заходи. Внутрішньо переміщені особи мали змогу безкоштовно отримати дитяче харчування, засоби гігієни, одяг, взуття та продуктові набори. 

Велику увагу міста приділяють відновленню емоційного стану внутрішньо переміщених осіб. Так, у Житомирі втілюють проєкт соціально-психологічної підтримки «Поруч», аби допомогти дітям, постраждалим від війни. Проєкт передбачає роботу груп психологічної підтримки, арттерапію, майстеркласи, розвиток здорового харчування та спортивні заняття

У Кропивницькому для переселенців облаштували соціальний гуртожиток, та планують побудувати нове житло для тих, хто втратив свій дім. Це місто показало приклад як попри війну та нестабільність навколо, акумулювати в собі ресурси та ділиться з тими, кому це вкрай необхідно. 

Для оперативної допомоги та координації ВПО у Коломиї організували мобільну бригаду, що консультувала переселенців і допомагала вирішити їхні проблеми. У її складі — представники Івано-Франківської ОДА, регіонального центру безоплатної правової допомоги в області, психолог та працівники соціального захисту.

Усі українські міста показали свою спроможність та стійкість до роботи в складних умовах. Кожне з них шукало ефективні шляхи для допомоги та підтримки постраждалим українських регіонів.

Сильний тил став стійкою опорою для протидії ворогу і забезпечення стабільності. 

Залучення гуманітарної допомоги 

Не менш важливим і необхідним напрямом роботи тилових регіонів стало залучення, збір та розподілення гуманітарної допомоги. 

Наприклад, у Тернополі при міській раді від початку повномасштабної війни діють два гуманітарних штаби, які продовжують активно волонтерити, щоб допомогти внутрішньо переміщеним особам і військовим.

З початку війни Гуманітарний штаб при Тернопільському міському територіальному центрі соціального обслуговування населення надає внутрішньо переміщеним особам продуктові набори та засоби гігієни. Тисячі осіб тут отримали одяг, взуття та засоби реабілітації.

На Рівненщині безперервно сортують та передають благодійну допомогу з тимчасового пункту Дубенської міської ради відповідно до потреби вимушених переселенців, військових та жителів постраждалих регіонів.

Гуманітарні вантажі формуються силами волонтерських організацій та передаються із Дубна в регіони, котрі тривалий час перебували під окупацією російських військ та зачасту знаходяться на межі гуманітарної катастрофи.

Позитивний досвід у цих питаннях має також невелике містечко Червоноград, що знаходиться на Львівщині. Від першого дня війни у місті діє Гуманітарний штаб з гуманітарних та соціальних питань. Станом на кінець літа із нього відправили понад 500 тонн гуманітарних вантажів у 79 напрямків в Україні. Найчастіше – в Київ, Попасну, Вознесенськ, Ірпінь, Дніпро. Іноземну допомогу в місті здебільшого отримували з Польщі, Німеччини, Великобританії та Сполучених Штатів Америки.

Проте, питання надання першочергової допомоги для ВПО та військових знаходиться у відповідальності міст, що наближені до зони бойових дій. Одним з таких потужних центрів підтримки є місто Дніпро. Від початку повномасштабного вторгнення, місто стало одним із опорних міст, які забезпечують надійний тил нашому фронту. І хоч весь цей час його можна назвати лише умовно безпечним, попри систематичні удари по ньому, Дніпро живе і тримається.

Загалом місто прийняло сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб. Їх забезпечують всім необхідним: продуктовими та гігієнічними наборами, допомагають з розселенням та організовують екскурсії по місту. А для Маріупольців, які отримали прихисток в Дніпрі, відкрито один із перших в Україні центр «Я – Маріуполь».

У Кам’янець-Подільському завдяки соціально відповідальному бізнесу, волонтерам-переселенцям та владі запрацював соціальний проєкт — сток-хаб. Тут люди, котрі приїхали з зони бойових дій, можуть безкоштовно отримати речі першої необхідності – одяг, ковдри, засоби гігієни, а для малечі — дитяче харчування, іграшки. Більшість речей на полицях – це гуманітарна допомога з-за кордону від міст-партнерів чи простих людей.

“Ініціюємо, щоб допомогти ще більше”

Окрім забезпечення першочергових потреб, тилові міста розробляють проєкти та реалізують ініціативи у різних суспільних сферах. Ціль – залучити ще більше підтримки та допомоги для наших військових та вимушено-переміщених громадян. 

До прикладу, Олександрійські  художники взяли участь в проєкті «Потяг до перемоги», який з 23 серпня курсує Україною. Це 7 розписаних вагонів, які присвячені тимчасово окупованим територіям України та подвигам людей, які чинять опір російським військам на знак подяки всім сміливим українцям, які чинять спротив окупантам.

Коломийська громада продовжує різними способами допомагати українським захисникам. У місті організували благодійний футбольний турнір, завдяки якому вдалося зібрати кошти на потреби захисників України. 

Житомир готовий приймати бізнес, який релокується, тобто переїжджає у безпечніші регіони, аби продовжувати роботу. У місті створили Telegram-канал з пропозиціями оренди й продажу приміщень: https://t.me/relocationZhytomyr . Також там працює чат-бот, який дає можливість дізнатися про потенціал громади, його економічну привабливість та звернутися в питаннях щодо релокації: https://t.me/RelocationinZhytomyt_bot

До Кропивницького переміщуються університети з окупованих територій. Першим етапом було повне переміщення Донецького національного медичного університету. 

Також, в багатьох  українських містах активно відбудовують занедбані приміщення та готують їх для заселення. 60 вимушених переселенців Калуської громади можна буде розселити  у відремонтованому будинку, який раніше був освітнім закладом міста: 

У Коростені  цьогорічний Міжнародний фестиваль дерунів був благодійним. На ньому зібрали понад 90 тисяч гривень на потреби армії.  У багатьох, місто Коростень асоціюється з дерунами! А все тому, що там щорічно з 2008 року в другу суботу вересня там проводять Міжнародний фестиваль дерунів, який уже став доброю міською традицією. 

Більше про такі ініціативи Ви можете прочитати у наших матеріалах за хештегом #місто_в_тилу або на нашому вебсайті.

_______________

Українські міста стали символом стійкості та незламності у протидії наростаючим викликам та загрозам. Спільні зусилля мешканців міста, волонтерів та представників місцевої влади показали свої вагомі результати. 

Уже понад 300 днів наші міста разом протистоять в рази переважаючим силам ворога. Разом допомагають та підтримують регіони, що знаходяться в зоні бойових дій, або є деокупованими та потребують відновлення. Така консолідація об’єднала багато людей та допомогла нам вистояти в найскладніші часи. 

Програма «Transparent cities/Прозорі міста» (Transparency International Ukraine) працює над тим, щоб допомагати українським містам ставати сильнішими та ефективно реагувати на сучасні виклик та загрози. 

 

Інші новини